Костьол Святого Олександра — одна з найстаріших католицьких святинь Києва, розташована в самому центрі міста.

 На початку 19-го століття у Києві існував лише один дерев’яний римо-католицький храм, який згорів у 1814 році. Після цього католицька громада ініціювала будівництво нового костьолу, збираючи кошти серед шляхти Київської губернії.

 Будівництво розпочалося у 1817 році після отримання дозволу від імператора Олександра I. Фінансування було напівобов’язковим: суми пожертв залежали від кількості кріпаків у власності шляхтичів.

 Роботи тривали дуже повільно через складний рельєф — храм зводили на крутому схилі, який постійно доводилося укріплювати. До цього додавалася постійна нестача коштів, що неодноразово зупиняла будівництво.

 Після Польського повстання 1830–1831 років ситуація ще більше ускладнилася: монахи-домініканці залишили Київ, а недобудований костьол почав руйнуватися. Врятував проєкт поміщик Антоній Савицький, який профінансував завершення будівництва.

 Остаточно храм завершили у 1842 році за зміненим проєктом. Він отримав стриманий класицистичний вигляд із чотириколонним портиком і вежами на кутах. Будівництво тривало майже 25 років.

 У 19-му столітті костьол був важливим релігійним центром: його парафія налічувала понад 33 тисячі осіб. Згодом він поступово втратив провідну роль.

 Після 1917 року храм зазнав нищівних змін: священників репресували, а останнього настоятеля Сигизмунда Квасневського було страчено у 1937 році. Саму будівлю перетворили спочатку на гуртожиток, а згодом — на планетарій.

 У 1990 році костьол повернули римо-католицькій громаді, однак на той момент він перебував у вкрай занедбаному стані після десятиліть перебудов і використання не за призначенням.