Процес присвоєння об’єкту охоронного статусу
Опубліковано 25 лютого 2026 року о 15:35
Часто виникає питання: за якими критеріями споруди, комплекси (ансамблі), визначні місця відносять до об’єктів культурної спадщини і хто це вирішує? Пояснюємо просто.
Процес присвоєння об’єкту, який має археологічну, естетичну, етнологічну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність, охоронного статусу проходить у кілька етапів:
-
спочатку об’єкт виявляють як такий, що може мати культурну цінність (ініціатором можуть бути орган влади, фахівці, громадськість, власник тощо);
-
після цього відбувається процедура підготовки та подання Картки виявлення обʼєкта для внесення пропозиції уповноваженому органу (у Києві - Департаменту охорони культурної спадщини);
-
у Картці виявленого об’єкта проводиться попередня оцінка обʼєкта та визначається, до якого виду обʼєктів культурної спадщини його можна віднести;
-
після розгляду Департаментом готується комплект облікової документації на об’єкт, що включає облікову картку, історичну довідку, графічні матеріали та матеріали фотофіксації;
-
облікова документація передається на розгляд Консультативної ради Департаменту, яка приймає рішення щодо внесення обʼєкта до Переліку обʼєктів культурної спадщини;
-
далі затверджена Департаментом облікова документація передається на розгляд Експертної комісії Міністерства культури, яка ухвалює рішення про занесення обʼєкта до Державного реєстру нерухомих памʼяток України;
-
після внесення до Реєстру кожному обʼєкту надається охоронний номер.
До моменту занесення до Державного реєстру об’єкт має статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини та підлягає охороні відповідно до чинного законодавства.
Лише після занесення до Реєстру об’єкт офіційно набуває статусу пам’ятки національного або місцевого значення.