🏛️ Чому «Будинок з химерами», якщо химер на ньому… немає?
Усі ми чудово знаємо шедевр Владислава Городецького на вулиці Банковій, 10. Але якщо уважно роздивитися його фасад, ви помітите цікаву деталь: там є десятки скульптур, але жодної справжньої химери.
🐘 Хто насправді живе на фасаді?
Видатний італійський скульптор Еліо Саля за ескізами Городецького створив на будинку справжнє фауністичне царство:
◾️Слони, олені та антилопи;
◾️величезний пітон, крокодил та носороги;
◾️вусаті коропи (із дівчатами на спинах і без них) та ціла армія жаб;
◾️на ґанку — беркут, що вполював мертвого варана, та пантера, яка кидається на іншого орла.
Усі ці створіння — цілком реальні або міфічні тварини. А от химера у давньогрецькій міфології — це конкретний монстр з головою лева, тулубом кози та змією замість хвоста, ще й із додатковою козячою головою на спині. Такої істоти на будинку немає. Зате перехожі, які на початку XX століття не могли детально розгледіти скульптури на висоті, просто охрестили їх «химерними», так і з’явилася легендарна назва.
🏗️ Від будівельної кризи до маркетингового прориву
Автор проєкту, будівничий і перший власник будинку Лєшек Дезитерій Владислав Городецький.
У 1901 році, на тлі затяжної будівельної кризи в Києві, він купив ділянку на крутому схилі та взяв кредит під будівництво прибуткового будинку. Спочатку проєкт був досить звичайним із двома шатровими баштами-дахами й без скульптур. Але криза змусила Городецького піти на ризик та авантюру і прикрасити фасад неймовірною кількістю скульптур, щоб заманити найзаможніших орендарів.
Городецький використав новітній для того часу матеріал — залізобетон та цемент. Городецький був акціонером цементного заводу «Фор», тож будинок став найкращою рекламою його продукції.
Спорудження будинку з химерами закінчили у 1903 році, а наступного року його заселили «квартиранти». Тут було всього сім квартир. Одну з них (площею 380 кв.м) займав сам домовласник-архітектор. Квартири були дуже розкішними, декоративне оформлення інтер’єрів не поступалося фасадам будинку, тому й плата за них знімалася дуже висока – 3500 рублів на рік.