У Києві поетапно знімають захисні конструкції з пам’яток монументального мистецтва: чому це необхідно?

З початку повномасштабного вторгнення Київ захищає пам’ятки монументального мистецтва від можливих пошкоджень унаслідок російських атак. Наразі в столиці триває поетапне зняття частини тимчасових захисних конструкцій, щоб фахівці могли оцінити стан пам’яток і визначити подальші заходи для їхнього збереження.

🛡 Як захисні конструкції допомогли зберегти пам’ятки?

У перші місяці повномасштабного вторгнення, у 2022 році, міські служби спільно з волонтерами та благодійниками в стислі терміни облаштували захисні конструкції на 18 пам’ятниках. Вони мали мінімізувати ризики пошкоджень від вибухових хвиль та уламків.

Ефективність такого захисту підтвердив, зокрема, монумент Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській. Під час однієї з атак риштування прийняло на себе удар і вберегло пам’ятку від пошкоджень.

🔎 Чому укриття не можна залишати безстроково?

Попри захисну функцію, тривале перебування пам’яток під щільними матеріалами може негативно впливати на їхній стан. Підвищена вологість, температурні коливання та порушення природного мікроклімату створюють ризики для матеріалів, з яких виготовлені монументи.

Під час обстежень фахівці виявили конкретні приклади таких впливів:

▪️ На монументі княгині Ользі, виконаному з білого мармуру, зафіксували осередки біопоразки — плісняви, спричинені накопиченням вологи в піщаному укритті.

▪️ Під захисним риштуванням пам’ятника Богдану Хмельницькому проростала рослинність, коріння якої руйнувало структуру постаменту.

▪️ Через порушення природного мікроклімату та так званий парниковий ефект на бронзових елементах можуть виникати висоли й прояви корозії.

Саме тому перед ухваленням рішень необхідно провести комплексне технічне обстеження та оцінити фактичний стан кожного об’єкта.

📌 Як визначають подальшу долю захисних конструкцій?

Універсального рішення для всіх пам’яток немає. Залежно від технічного стану монумента, рівня ризиків і безпекової ситуації захисні конструкції можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно. Кожне рішення ухвалюють індивідуально, з урахуванням потреб збереження культурної спадщини.

🌐 Київ також використовує міжнародний досвід.

Важливим напрямом збереження культурної спадщини є цифрова фіксація пам’яток. Зокрема, 3D-сканування, фотограмметрія та детальні обміри дають змогу створити документацію, яка в разі пошкодження стане науковою основою для реставрації або відновлення об’єктів.

Досвід Києва із захисту монументальної спадщини в умовах регулярних повітряних атак викликає інтерес міжнародної професійної спільноти. Місто продовжує шукати рішення, які допоможуть зберегти пам’ятки в умовах війни та забезпечити належний догляд за ними.